|
 - Як давно з'явилося пов?троплавання ?, зокрема, в наш?й кра?н??
У 1783 роц? французьк? винах?дники брати Жозеф М?шель та Жак-Еть?н Монгольф'? побудували першу пов?тряну кулю. Перший пол?т був без людей. А через к?лька м?сяц?в у небо Парижа злет?ла куля, на борту яко? перебували люди. На честь винах?дник?в цей пов?тряний апарат назвали монгольф'?ром.
Для Укра?ни в?дл?к часу почина?ться з 1989 року - коли гост? з Укра?ни вперше побачили пов?трян? кул? на шоу у В?льнюс?. Саме в Литв? й навчалися хлопц?, що стали пот?м першими укра?нськими п?лотами.
- Яким чином Кам'янець став одним ?з центр?в пов?троплавання Укра?ни?
Кам'янець - насправд? одне з небагатьох м?сць Укра?ни, де можлив? польоти саме над м?стом. На етап? становлення пов?троплавання, як явища, видовищн?сть була першочерговим критер??м. В?д цього в подальшому в?дштовхувалися ? пов?троплавний спорт, ? пасажирськ? польоти, ? все ?нше. В 1999 роц? Кам'янець-Под?льський в?дв?дали три аеростати. Ця под?я й стала початком в ?стор?? 'пов?троплавно? столиц?' Укра?ни.
- Як приходять в "балун?сти" ? чому? Чи кожен може стати пов?троплавцем?
Пов?троплавцями стають р?зн? люди через р?зн? обставини. В?дшукати якийсь сп?льний кор?нчик взмоз? х?ба що дуже досв?дчений психоанал?тик. Але що йому робити серед балун?ст?в? Перше-л?пше пор?вняння: майже вс? вм?ють ?здити на велосипед?, але спортсменами-велосипедистами стають одиниц?. Пов?троплавання - це одне з 'побутових' вт?лень властивого людин? бажання л?тати, яке знаходиться на шкал? схожих бажань р?вно посередин? м?ж винищувачем ? стрибком з балкону (може, саме тому висота коша дор?вню? висот? балконно? огорож?).
- Чим особисто для нас ? пов?троплавання?
По-перше, це - спорт. Подорож? св?том у склад? команди показують, що у цьому спорт? все, як ? в будь-якому ?ншому, почина?ш на ентуз?азм?, а досяга?ш усп?х?в лише за умов профес?онал?зму. По-друге, естетична складова - п?втори сотн? куль у неб? пор?вняти з чимось у звиклих терм?нах майже неможливо. Як ? прох?д кр?зь хмару, коли все вогке й холодне, доки раптом не 'вистрибу?ш' п?д сонце. Земл? не видно, хмари п?д кошем перетворюються на ковдру - ? ти залиша?шся наодинц? з небом. Трет? - емоц??. Коли взимку над Альпами на висот? двох з половиною к?лометр?в з'явля?ться (нев?домо зв?дки) вертикальний струм?нь пов?тря, що тягне кулю догори ?з швидк?стю ш?сть метр?в за секунду, а одночасно заклиню? газовий шланг на останньому балон? пропану... Такого на земл? не в?дчу?ш. ? на останок, мабуть, можлив?сть почуватися громадянином Планети.
 - Абсолютно вс?, хто дивиться на кул? з земл?, хочуть хоч раз злет?ти в небо. Це реально? ? ск?льки таке задоволення кошту??
Особисте враження в?д першого чи десятого польоту, то це, як у секс?: бува? л?пше, бува? г?рше, але завжди ?з задоволенням...
З л?та 2006 року центр пов?троплавання 'Триглав' проводить регулярн? оглядов? рейси в район? м?ста Кам'янець-Под?льський. З нами можна зв'язатися за адресами, наведеними в 'Персонал?ях'.
- Пов?тряна куля - задоволення не з дешевих. Наск?льки це дорого?
В?д 8 000 долар?в за комплект, що був у вжитку (? може ще тр?шки пол?тати) - до 60-90 000 долар?в за нову кулю виробництва Велико? Британ??. А якщо це спецформа (аеростат у вигляд? тортика, слоненятка ? таке ?нше) - домальову?мо ще один нулик. Оболонка (власне сама куля) ма? обмежений ресурс, п?сля 500 в?дпрацьованих годин тканина деграду?. Сл?д врахувати ? варт?сть зр?дженого газу, ? витрати на автомоб?ль супроводу. Тому варт?сть годинного польоту теплового аеростата почина?ться десь ?з 300 долар?в США.
© ?гор Лобашов, 2004 . Photo: Ю. Бо?в, ?. Ком?саренко |
